Сплив строку позовної давності не припиняє іпотеку

Відомо, що правові позиції Верховного Суду України є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить відповідну норму права.

Верховний Суд України в постанові від 15 травня 2017 року (справа № 6-786цс17) дійшов цікавого правового висновку, який кредитори активно можуть почати застосовувати, коли ними буде пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення боргу.

Верховний Суд України зазначив, що Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає. Таким чином, за загальним правилом  Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється. Разом з тим, Верховний Суд України вказав, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Натомість Законом України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Документальна планова (виїзна) перевірка: алгоритм дій

Хто може проводити?

З початку 2017 року державні податкові інспекції не мають повноважень проводити документальні планові перевірки, що випливає з статті 19-3 Податкового кодексу України. Контрольно-перевірочні функції закріплені за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Разом з тим, рішення про проведення таких перевірок може прийматись не тільки керівником органу державної фіскальної служби, а також його заступником або уповноваженою особою.

Як вказано в Листі Державної фіскальної служби України «Про організацію перевірок у 2017 році» від 17.01.2017 року № 1005/7/99-99-14-03-03-17, зазначені вищі органи видають накази про проведення перевірок, оформлюють направлення (посвідчення), складають акти (довідки) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за їх результатами.

Що потрібно знати та на що звертати увагу під час проведення обшуку?

Так, насамперед слід сказати, що обшуком є примусове обстеження житла, іншого володіння особи, приміщень, споруд, ділянок місцевості, окремих громадян (ст. 234- 236 КПК України), метою якого є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук може бути проведено як в житловому приміщенні так і в нежитловому, в офісі, фактично у будь-якої фізичної чи юридичної особи за необхідністю та вимогами досудового слідства. Будь-яка особа може стати понятим чи безпосередньо тією особою, приватна власність якої обшукується. Тому пропоную взяти собі на озброєння деякі правила, якими зобов’язані керуватись слідчі чи прокурори під час проведення обшуків, з метою запобігання порушень Ваших прав та інтересів з боку правоохоронних органів.

Які приємні зміни чекають у 2017 році на жінок з дітьми, яких покинули напризволяще недобросовісні та безвідповідальні чоловіки?

Нарешті українські жінки, забуті батьками своїх дітей, зможуть захистити себе та своїх дітей та забезпечити належними умовами для їх нормального розвитку, стягнувши аліменти у більш простіший спосіб, ніж був до прийняття нового закону.

Так, 17 травня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання» (№4928).

06.06.2017 року даний закон був підписаний Президентом України.

Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, отже днем набрання чинності стане 08.07.2017 року.

Даним законом спрощено механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів шляхом спрощення судового захисту прав одержувача аліментів, врахування прихованих доходів платника аліментів при визначенні розміру аліментів.

Що робити, якщо роботодавець не бажає звільняти працівника, не підписує заяву про звільнення та всіляко уникає вирішення даного питання?

Чимало найманих працівників потрапляють в ситуацію, коли їх незаконно звільнили, та вони намагаються зберегти за собою робоче місце, добитись справедливості та отримати всі належні йому виплати, звертаються до суду за захистом свої законних прав та інтересів. Якщо переглянути Єдиний державний реєстр судових рішень, де відображаються результати перегляду справ, то можна знайти велику кількість судових рішень щодо трудових спорів з подібними питаннями, проте дуже низька кількість рішень відображена в даному реєстрі, якими суд задовільняє позов, за яким працівник просить звільнити його з роботи та змінити формулювання підстави чи дати звільнення.

Так, трапляються ситуації, коли ту чи іншу особу приймають на роботу, здійснюють відповідний запис про це в трудовій книжці, видають наказ про прийняття на роботу, все йде як то кажуть по-плану, проте коли у працівника виникає намір розірвати трудові відносини зі своїм роботодавцем, то трапляються ситуації, коли це йому не вдається, так як роботодавець або ж не бажаючи втрачати вас, як цінного спеціаліста, або ж не маючи наміру з вами розраховуватись, або ж по іншим незрозумілим для вас обставинам не бажає здійснювати процедуру вашого звільнення. Потім починають виникати питання, що робити, якщо роботодавець не підписує заяву про звільнення? Взагалі, наскільки законно те, що він не підписує заяву про звільнення? І як знайти вихід із ситуації, що найкраще робити, якщо роботодавець уникає вирішення даного питання?

Розроблено законопроект  для захисту права власності Українського народу на землі сільськогосподарського призначення

Внесено на розгляд Верховної Ради України Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» від 25.05.2017 року № 6513 (далі – Законопроект).

29.05.2017 року даний Законопроект було надано для ознайомлення.

Як зазначає ініціатор Законопроекту, то найголовніша мета даного законопроекту є введення повної заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення, яким, відповідно, передбачено ряд змін до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про оренду землі", "Про фермерське господарство", "Про іпотеку". Вважаю, що даний Законопроект містить як негативні так і позитивні зміни.

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок