В Україні можуть з’явитися спеціалісти з визначення розміру моральної шкоди, скільки 23.05.2018 року Верховною Радою України одержано проект Закону України «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди».

       Передбачається, що законом буде встановлено організаційні та правові засади діяльності спеціалістів з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів учасників такої діяльності.

11.06.2018 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України « Про вищий антикорупційний суд » за № 7440, який оприлюднено 13.06.2018 року.

Даний закон був однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, а його прийняття стало, так би сигналом про те, що країна розпочала серйозну боротьбу з корупцією.

На підставі вказаного закону передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про Вищу раду правосуддя" та до Закону України "Про судоустрій і статус суддів».

 

  1. Реєстрація місця проживання малолітньої дитини з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання малолітньої дитини (можливо окремо).

Необхідно звернутися до ЦНАП за новим місцем проживання.

Необхідні документи для нотаріуса для посвідчення договору дарування:

  1. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна від органу опіки та піклування за місцем знаходження майна (у випадку дарування квартири дитині) ( розпорядження про надання дозволу на укладення угод стосовно житла (майна), право власності на яке або право користування яким має дитина).
  2. Документи, що підтверджують право власності на житло/майно, яке відчужується та має бути подароване (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво на право власності, договір купівлі-продажу, міни, дарування тощо). Якщо документ, що підтверджує майнові права не міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухомість, то нотаріус може відправити заявника в бюро технічної інвентаризації за інформаційною довідкою про те, за ким було зареєстровано майно станом на 01 січня 2013 року).

17.06.2018 року набуде чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року № 2275-VIII, крім частини другої статті 23 цього Закону, що регулює питання переходу частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства, яка набере чинності 17.06.2019 року (далі – Закон).

На сьогоднішній день стрімко розвивається галузь будівництва і все частіше з’являються нові багатоквартирні будинки, оскільки попит на квартири в таких будинках стає популярним.

Крім того, у багатоквартирних будинках також є нежитлові приміщення та допоміжні приміщення, але кому вони належать та хто може ними вільно користуватися не завжди мешканцям будинку зрозуміло і коли співвласники будинку заявляють про свої права на такі приміщення, виникають проблеми з іншими мешканцями будинку.

Відтак, необхідно розглянути, до якого правового режиму власності належать допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку. Розглянемо на прикладі горища, яке в будинках може бути «захоплено» одним із мешканців будинку з метою улаштування масандри.

Необхідно звернути увагу, що не завжди суди дотримуються однієї позиції щодо розуміння поняття «грошове зобов’язання» та в одних і тих же правовідносинах неоднаково застосовують відповідальність за порушення грошового зобов’язання. При цьому важливим залишається питання, які зобов’язання є грошовими.

Перш за все, необхідно розібратися, що таке зобов’язання згідно чинного законодавства України. Частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зазначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Суб'єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни.

Норми чинного Земельного кодексу України передбачають, що іноземці можуть набувати права власності на наступні земельні ділянки на території України:

  • на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів;
  • на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Від 22.06.2014 року з’явилася адміністративна відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, а від 26.10.2017 року було посилено відповідальність за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю.

Адміністративна відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів передбачена ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Реєстрація торгової марки складається з багатьох етапів та є довготривалою процедурою, але щоб реєстрація була виконана успішно, необхідно звертатися до професіоналів.

Однією із найперших рекомендованих, однак не обов’язкових процедур є попередня перевірка торгової марки на тотожність і схожість перед поданням заявки на реєстрацію торгової марки (знаку для товарів і послуг), щоб впевнитися, що в реєстрі відсутня тотожна торгова марка за її словесною чи зображувальною частиною, оскільки процедура реєстрації торгової марки довготривала, а коли виявиться, що існує тотожна торгова марка, то буде відмовлено у реєстрації знаку, а кошти і час ніхто вже не поверне.

03.04.2018 року до Верховної ради України подано Проект Закону №8223 від 03.04.2018 «Про судову експертизу та самоврядування судових експертів», який визначає правові засади організації та здійснення судово-експертної діяльності в Україні.

Порушені у законопроекті питання є предметом регулювання Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, до яких вносяться зміни.

Так, проектом закону, посеред інших, передбачається внесення змін до ст. 242 КПК України про те, що експертиза проводитиметься в експертній установі або експертом (експертами), не лише за дорученням слідчого судді чи суду, а й за зверненням сторони кримінального провадження.

14.02.2018 року Верховний Суд України прийняв постанову у справі № 910/8903/16, якою дійшов цікавого висновку, що не можливо визнати право власності на приналежність до головної речі, як на окремий об'єктом, оскільки він слідує за головною річчю.

Зокрема, Верховний Суд не погодився із позицією позивача, що спірні договори купівлі-продажу порушують його право власності на приналежну річ, яке має бути захищене шляхом визнання їх недійсними та одночасного визнання за ним права власності на дану приналежну річ.

З набуттям чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України в сторін та інших учасників процесу з’явилися нові способи та методи повноцінного захисту своїх прав або інтересів в цивільному провадження.

Зокрема, такою нестандартною  новелою в чинному українському законодавстві з’явилась можливість врегулювання спору за участі судді, яку законодавець розмістив в главі 4 Цивільного процесуального кодексу України, що почала діяти з 15.12.2017 року.

07.01.2018 року набули чинності окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 року (далі – Закон), а 06.02.2018 року положення даного Закону набудуть чинності в цілому.

Відтепер, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець може:

  • встановити тимчасове обмеження одному із батьків, що сплачує аліменти (далі – боржник) у праві виїзду за межі України;
  • встановити тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
  • встановити тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
  • встановити тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок