Перш за все необхідно зазначити, що авторське право виникає з моменту створення твору. Тобто, як тільки ви зробили останній мазок пензлика на своїй картині, ви набули авторські права на цю картину. Фактично автор, створивши твір, набуває прав власності на нього, але разом із тим, в Україні передбачений механізм реєстрації авторських прав, якою займається Державна служба інтелектуальної власності України, яка здійснює облік авторів та видає відповідні свідоцтва.

               У результаті створення твору, автор отримує ряд прав, як особистого, так і майнового характеру.

               Особисті немайнові права автора нерозривно пов’язані з особою автора та не можуть бути відчужені, разом з тим,  майнові права можуть бути відчуженими.

               Особисті немайнові права і майнові права авторів  та  їх  правонаступників,  пов'язані  із  створенням   та використанням  творів  науки,  літератури  і мистецтва -авторське право,  і права виконавців,  виробників фонограм  і  відеограм  та організацій мовлення - суміжні права охороняє Закон України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон).

 

               Статтею 14 Закону визначено перелік особистих прав автора, серед яких право:

               1) вимагати  визнання  свого  авторства   шляхом   зазначення належним  чином  імені  автора  на  творі  і його примірниках і за будь-якого  публічного  використання  твору,  якщо  це   практично можливо;

               2) забороняти   під   час   публічного   використання   твору згадування свого імені,  якщо він як автор твору бажає  залишитись анонімом;

               3) вибирати   псевдонім,   зазначати  і  вимагати  зазначення псевдоніма замість  справжнього  імені  автора  на  творі  і  його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

               4) вимагати   збереження   цілісності   твору   і  протидіяти будь-якому перекрученню,  спотворенню  чи  іншій  зміні  твору або будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і репутації автора.

               До майнових же прав, визначених ст. 15 Закону, належать:

  • виключне право на використання твору;
  • виключне право на дозвіл або заборону використання  твору іншими особами.

 

     Виключне право на використання  твору  автором  (чи  іншою особою,  яка  має  авторське  право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

     Виключне право автора (чи іншої особи,  яка має  авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

     1) відтворення творів;

     2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

     3) публічну демонстрацію і публічний показ;

     4) будь-яке   повторне   оприлюднення   творів,   якщо   воно здійснюється  іншою  організацією,  ніж  та,  що  здійснила  перше оприлюднення;

     5) переклади творів;

     6) переробки,  адаптації,  аранжування та інші подібні  зміни творів;

     7) включення   творів   як  складових  частин  до  збірників, антологій, енциклопедій тощо;

     8) розповсюдження творів шляхом першого  продажу,  відчуження іншим  способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

     9) подання своїх творів до загального  відома  публіки  таким чином,  що  її  представники  можуть  здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

     10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого   продажу,   відчуження   іншим   способом  оригіналу  або примірників  аудіовізуальних  творів,  комп'ютерних  програм,  баз даних,   музичних   творів   у   нотній  формі,  а  також  творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або  у  формі,  яку  зчитує комп'ютер;

     11) імпорт примірників творів.

     Цей перелік не є вичерпним.

 

     За  винятком  випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону,  автор (чи інша особа,  яка має авторське право) має право вимагати   виплати  винагороди  за  будь-яке  використання  твору.

               Винагорода може здійснюватися у формі:

  • одноразового (паушального) платежу;
  • відрахувань за  кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті);
  • комбінованих платежів.

 

               Статтею 8 Закону передбачені твори, які підлягають охороні, незалежно від того, оприлюднені вони, чи ні, завершені, чи не завершені, та  незалежно від їх  призначення, жанру,  обсягу,  мети (освіта,  інформація,  реклама,  пропаганда, розваги тощо) та їх перелік не є вичерпним:

1) літературні      письмові      твори     белетристичного, публіцистичного,  наукового,  технічного  або   іншого   характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні,     музично-драматичні    твори,    пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори   архітектури,   містобудування  і  садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні  твори,  у  тому   числі   твори,   виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори   ужиткового   мистецтва,   у   тому   числі  твори декоративного  ткацтва,   кераміки,   різьблення,   ливарства,   з  художнього  скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації,  карти,  плани,  креслення, ескізи, пластичні твори,  що стосуються географії,  геології,  топографії,  техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні  обробки  творів,  зазначених  у  пункті  1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та  антології,  збірники  звичайних даних,  інші складені твори за умови,  що  вони  є  результатом   творчої   праці   за   добором, координацією  або  упорядкуванням  змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти    перекладів    для    дублювання,     озвучення, субтитрування    українською    та    іншими    мовами   іноземних аудіовізуальних творів;

 

               Нажаль, авторські права дуже часто порушуються, оспорюються та не визнаються, але потрібно знати, як їх захистити.

               Захист прав інтелектуальної власності може бути здійснено в кримінально-правовому, адміністративно-правовому та цивільно-правовому порядку.

 

               Правова охорона поширюється тільки на  форму  вираження  твору  і  не  поширюється  на будь-які ідеї, теорії,  принципи,  методи,  процедури, процеси, системи, способи, концепції,   відкриття,   навіть   якщо  вони  виражені,  описані, пояснені, проілюстровані у творі. Що ж це означає?

               Наприклад, у вас виникла нова, унікальна ідея по виробництву блокнотів, які мать незвичайну форму, ви її розповіли своєму компаньйону. В подальшому реалізувати ідею не вдалося та питання було закрито на деякий час. Проте, поки ви вирішували деталі виробництва та бізнес-проекту, ваш компаньйон запатентував ваш винахід, почав випускати продукцію та заробляти на ньому кошти. Таким чином, оскільки права на патент оформлені на іншу особу, незважаючи на те, що ідея була вашою, домогтися справедливості вже не вдасться.

              

               Що ж є порушенням авторського права  і (або) суміжних прав та, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового?

 

               Перелік порушень визначений ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права», серед яких наступні:

  1. вчинення будь-якою  особою  дій,  які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені  статтями  14  і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені  статтями  15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов  використання  об’єктів  авторського  права  і (або) суміжних прав,  передбачених  статтями  21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим  становищем,  що  призвело  до  невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;
  2. піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з   митної   території   України   і   розповсюдження контрафактних   примірників  творів  (у  тому  числі  комп’ютерних програм  і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм  організацій  мовлення,  камкординг,  кардшейрінг, а також Інтернет-піратство,  тобто  вчинення будь-яких дій, які відповідно до  цієї  статті  визнаються  порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
  3. плагіат -  оприлюднення  (опублікування),  повністю   або частково,  чужого  твору під іменем особи,  яка не є автором цього твору;
  4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
  5. вчинення дій,  що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
  6. будь-які дії  для  свідомого  обходу  технічних   засобів захисту   авторського   права   і  (або)  суміжних  прав,  зокрема виготовлення,  розповсюдження,  ввезення з метою розповсюдження  і застосування засобів для такого обходу;
  7. підроблення, зміна  чи  вилучення  інформації,  зокрема в електронній формі,  про управління правами без  дозволу  суб'єктів авторського  права  і  (або) суміжних прав чи особи,  яка здійснює таке управління;
  8. розповсюдження, ввезення на  митну  територію  України  з метою розповсюдження,  публічне  сповіщення  об'єктів авторського права  і  (або)  суміжних  прав,  з  яких  без  дозволу  суб'єктів авторського  права  і  (або)  суміжних  прав  вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі; камкординг, кардшейрінг.

 

Згідно з Цивільним кодексом України (п. 2 ст. 432 ) суд може здійснити наступні способи захисту прав інтелектуальної власності:

  • вжити негайних заходів щодо попередження порушення права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
  • призупинити пропуск через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
  • прийняти рішення про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
  • прийняти рішення про вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, що використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
  • застосувати разове грошове стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
  • прийняти рішення про опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення про таке порушення.

 

Тож, не будьте обізнаними щодо своїх прав та знайте, в кому напрямку Вам рухатись, аби захистити їх якомога якісніше та не втрачаючи дорогоцінного часу.

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок