Практично будь-яка особа на сьогоднішній день, особливо подорожуючи різними країнами, може зробити фото з допомогою свого телефону, фотоапарату чи іншого гаджету, на яких зафіксувати своє власне зображення, інших людей, пейзажі, природу, скульптури, пам’ятки та інше. Проте, як виявляється, не всі об’єкти, які потрапляють в об’єктив камери, можна фотографувати, розповсюджувати та використовувати.

Звернемо увагу на поняття «Свобода панорами», яке передбачає можливість фото- і відеозйомки будівель, скульптур, картин тощо, які постійно перебувають у громадських місцях і охороняються авторським правом, а також їх вільне розповсюдження без згоди автора. Таким чином, автор таких об’єктів не може заборонити таке використання та вимагати авторської винагороди за використання його творчості.Це правило, яке стосується творів архітектури, пам’ятників, скульптури та дозволяє створювати зображення цих творів та використовувати їх.

При цьому, свобода панорами стосується лише тих творів, які постійно знаходяться в громадських місцях, де постійний потік великої кількості людей та, як правило, кожна країна визначає таке місце по-своєму (дороги, сквери, парки тощо).

 

Свобода панорами діє в багатьох каїнах, проте її інтерпретація суттєво відрізняється.

Що стосується України, то законодавство не передбачає свободи панорами. Закон України "Про авторське право і суміжні права" надає виключну можливість використовувати твори без згоди автора лише з інформаційною метою. Так, не заборонено фотографування об’єкту авторського права, який перебуває у громадському місці, з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії або публічного сповіщення творів, побачених під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.

Що стосується європейських країн, то свобода панорами у них регулюється по різному: в Німеччині дозволяється використовувати зображення збудь-якою ціллю та без виплати авторської винагороди, в Австрії -  використовувати зображення збудь-якою ціллю, проте з виплатою авторської винагороди, у Франції  свободу панорами прийняли у 2016 році та дозволили використовувати лише у некомерційних цілях, а в Греції та Італії свобода панорами відсутня.

 

Перш ніж фотографувати пам’ятку архітектури чи будівлю потрібно знати особливості законодавчого регулювання та мати на увазі, що порушення з вашого боку можуть бути наслідком притягнення до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

  Варто зауважити, що майнові авторські права мають строк дії, а об'єкти авторського права мають властивість переходити в суспільне надбання після закінчення цього часу.

В Україні, як і в більшості інших країн світу, об'єкт авторського права переходить у суспільне надбання через 70 років з дати смерті автора (або останнього зі співавторів).

Відтак, це означає, що якщо з дня смерті автора будівлі минуло 70 років - ви можете її сміливо фотографувати, не порушуючи при цьому нічиїх прав і не вимагаючи згоди автора на комерційне використання.

 

Важливим фактором є мета створення фотографії. У деяких країнах свобода панорами залежить від способу її подальшого використання. У таких країнах, як Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія, Албанія, й деяких інших можливість вільно публікувати будь-які знімки архітектурних об'єктів передбачено за умови їх некомерційного використання. Тому якщо ви сфотографували якусь будівлю у цих країнах і вклеїли її собі на пам'ять в альбом, жодних претензій до вас пред'явити не зможуть. Інша справа, якщо, наприклад, цей знімок буде продано для публікації в журналі.

 

Свобода панорами не розповсюджується на:

  • Експозиції галерей та музеїв;
  • Твори, які розміщені в громадському місці тимчасово. (Так, наприклад, якщо художник тимчасово розмістив свою картину в громадському місці з метою її продажу, право свободи панорами на дану картину не виникає).
  • Створення копії твору в трьох мірній формі. (Дозволяється фоторграфувати пам’ятник, але створювати аналогічний забороняється).
  • Створення зображень інтер’єрів;
  • Створення зображень «режимних» об’єктів (Як правило, це об’єкти, які мають державне значення, будівлі, де розміщені органи державної влади тощо).

 

Використання фотографії.

Що стосується представників засобів масової інформації, то при освітленні поточних подій, вони можуть використовувати будь-які твори та не отримувати для цього дозволів, наприклад, якщо ведеться репортаж з відкриття виставки картин.

Так, фото творів авторського права (ілюстрації) можуть бути використані в телепередачах, виданнях тощо, без дозволу автора, виключно, якщо таке використання носить учбових характер та у виправданих об’ємах.

Також, в цілях навчання, можна використовувати фрагменти фільму, проте не весь фільм, який захищається авторським правом.

Наголошуємо, що кожна людина має право фотографуватися з метою саморозвитку, культурних потреб, проте отриманий результат не може використовуватися в професійній чи в підприємницькій діяльності.

Так, наприклад, можна, на пам’ять сфотографувати пам’ятник культури, який розміщений у громадському місці та зберігати фото в пам’яті апарата, проте не можна для продавати роздруковане фото цього твору, наприклад, як відкритки.

 

Цікавим є той факт, що будівля Верховної ради України охороняється авторським правом та перейде в суспільне надбання 01.01.2033 року, будівля адміністрації президента – 01.01.2046 року.

Це означає, що будь-яка особа, враховуючи той факт, що дані будівлі знаходяться у громадських місцях, може фотографуватися біля них, використовувати зображення будівель у навчальних цілях тощо, проте, використовувати зображення будівлі ВРУ та адміністрації Президента у комерційних цілях, наприклад, помістивши фото на обгортку блокноту чи книги можна буде лише після спливу вказаних дат, коли закінчиться 70 років охорони після смерті автора.

При цьому, списку охоронюваних творів не існує, так як і не існує списку творів, що перебувають у суспільному надбанні, оскільки щодня авторами створюються безліч творів, а тому для того, щоб зрозуміти, чи можна використовувати той чи інший твір у комерційних цілях, потрібно піднімати історію твору та встановлювати його автора, момент створення, та як об’єкт охороняється.

Разом з тим, навіть якщо об’єкт твору перейшов у суспільне надбання, та може бути використаний будь-якою особою, на ньому можуть бути елементи, які з’явились пізніше, наприклад додавання барельєфу декілька років потому після створення будівлі.

Яскравим прикладом є Ейфелева вежа, конструкція якої перейшла у суспільне надбання ще у 1993 році, чий творець помер в 1923 році. В темний час доби на вежі з’являється ілюмінація, встановлена у 1985 році, яка охороняється авторським правом. Формально на будь-яке нічне зображення Ейфелевої вежі необхідно отримати дозвіл від правовласника — компанії La Société d’exploitation de la tour Eiffel (SETE).

Французьке законодавство забороняє фотографувати Ейфелеву вежу та використовувати її зображення у комерційних цілях, незалежно від того, що вежа перейшла в суспільне надбання. Зйомка для особистого користування прийнятна, але ділитися знімками в соціальних мережах заборонено.

Фактично, аби не потрапити до неприємної ситуації, потрібно знати:

  • Скільки років діє авторське право в певній країні;
  • Яка історія об’єкта, який ви хочете сфотографувати та використати в подальшому;
  • Чи немає на цьому об’єкті будь-яких нових елементів, які охороняються авторським правом;
  • Чи є особливе законодавство в даній країні щодо об’єктів культурної спадщини.

Отже, вирушаючи в будь-яку країну, фотографам завжди важливо знати про специфіку чинного закону про авторське право.

 

 

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок