Розглянемо наступну ситуацію:

Громадянин бажає припинити свою частку (1/2) у праві спільної часткової власності на неподільну квартиру, якою він фактично не користується, та зобов’язати  іншого співвласника (1/2 частки ) сплатити йому ринкову вартість його частки.

 

            Отже, аби реалізувати свої наміри, співвласник має звернутись до суду з позовною заявою про припинення права власності позивача на частку у спільному майні шляхом виплати йому компенсації та визнання права власності в цілому на майно за відповідачем, в якій дотримуючись вимог ст. 175 ЦПК України, зазначити: електронні адреси сторін (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв’язку з розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), підтвердження позивача про те що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача, з тим самим предметом та з тих же підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

До позовної заяви необхідно додати докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема: доказів неподільності об’єкта нерухомості, щодо якого заявляється позов, вартості даного об’єкту, підтвердження факту, що позивач не користується квартирою, а також доказів звернення позивача до іншого співвласника з метою отримання від нього відповідної компенсації.

Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст. 364 ЦК України.

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Також необхідно врахувати положення ст. 21, 24, 41 Конституції України та ст. 319, ст. 538 ЦК України, які вказують, що всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

 

Водночас, під час розгляду даної категорії справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити слідуюче:

  1. Чи можливо виділити належну позивачу частку в натурі;
  2. Чи користується позивач/відповідач спільним майном;
  3. Чи сплачує інший співвласник, який володіє та користується майном, матеріальну компенсацію позивачу за таке володіння та користування згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України;
  4. Чи спроможний інший співвласник виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та для нього це не буде надмірним тягарем.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 13.01.2016 у справі № 6-2925цс15, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою до виконання.

 

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди – судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Варто зазначити, що суд задовольнить позов та припинить право власності позивача на частку у спільному майні шляхом виплати йому компенсації та визнання права власності в цілому на майно за відповідачем, лише в разі, якщо встановить, що з огляду на майновий стан відповідача, сплата позивачу компенсації не буде для відповідача надмірним тягарем.

 

 Крім того, як роз'яснено у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 № 20, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності-за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза

Частиною 2 ст. 364 ЦК України визначено, що право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

 

Отже, з дня отримання позивачем грошової компенсації вартості частки квартири, його право власності на 1/2 частину спірного майна буде припиненим, а до відповідача перейде право власності на цю частину квартири, що належала позивачу.

 

Так, наприклад, 08 грудня 2017 року Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/15331/16-ц за позовом про припинення права власності на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації, суд постановив позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості 1/2 частини квартири та припинити право власності позивача на 1/2 частину квартири  з дня отримання позивачем грошової компенсації.

Суд, приймаючи рішення встановив, що позивачу та відповідачу, як колишньому подружжю, належить по 1/2 частині  квартири. Користуватись своєї власністю, вселитись та проживати у квартирі, позивач позбавлений можливості, оскільки відповідач створює перешкоди у вселені у житло, чим порушує майнові права позивача. При цьому виділ належної позивачу 1\2 частини квартири є неможливим, спірною квартирою користується лише відповідач, яка не сплачує жодної матеріальної компенсації позивачу за володіння та користування належному останньому частиною квартири. Відповідачем належних та допустимих доказів неможливості виплатити позивачу компенсації вартості 1/2 частини квартири суду надано не було, а тому позовні вимоги щодо виплати відповідачем компенсації ґрунтується на законних вимогах та підлягають задоволенню.

Ознайомитись із судовим рішенням можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70818537

 

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок