Запобіжними заходами є тимчасове обмеження прав людини згідно кримінального процесуального законодавства, що має на меті припинити та запобігти новим кримінальним правопорушенням, забезпечити виконання покладених на особу обов'язків та її належну поведінку. Одним із видів запобіжних заходів є застава (ст. 182 КПК України).

 

Застава може бути застосована під час:

  • Досудового розслідування кримінального провадження

(за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором та за особистим клопотанням прокурора);

  • Судового провадження

(за клопотанням прокурора).

 

Застава застосовується у разі, якщо:

  1. Наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
  2. Є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може:
  • переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
  • знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
  • незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
  • перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
  • вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

 

Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, а саме:

  • злочинів, спрямованих проти основ національної безпеки України (повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності тощо),
  • щодо вчинення терористичного акту, створення терористичних організацій, фінансування тероризму;
  • створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань та напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

 

Розгляд клопотання про застосування застави.

 Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Слідчий суддя, суд призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з’явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, коли прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м’який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За результатами розгляду клопотань, відповідно слідчий суддя чи суд виносять вмотивовану ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Проте, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, підозрюваний, обвинувачений мають право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, чи про зміну способу їх виконання.

 

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави припиняє свою дію після ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

 

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

 Заставу може бути внесено:

  • підозрюваним;
  • обвинуваченим;
  • іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

 

Заставу не може бути внесено:

  • юридичною особою державної або комунальної власності;
  • особою, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим;
  • особою, у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності,
  • особою, яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

 

Розмір застави визначається у таких межах:

 

  1. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 841 грн – 36 820 грн);
  2. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (36 820 грн. – 147 280 грн);
  3. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (147 280 грн. – 552 300 грн.).

 

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, наприклад, застава, у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб була застосована  Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2018 року у справі № 752/10653/18, в рамках кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.190, ч.1 ст.357, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ст.219, ч.1 ст.364-1 КК України, за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, якою визначено підозрюваному заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн, в національній грошовій одиниці.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У випадках, передбачених ч. 3,4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застава за рішенням слідчого судді, суду на підставі клопотання прокурора чи за власною ініціативою, звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, якщо підозрюваний, обвинувачений:

  • не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин;
  • не повідомить про причини своєї неявки;
  • порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки.

В подальшому, застосовується запобіжний захід у вигляді застави більшому розмірі або інший запобіжний захід.

Окрім того, в разі невиконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків на нього може бути накладено грошове стягнення.

 

Якщо ж підозрюваний, обвинувачений виконає всі обов’язки та дотримається вимоги ухвали, постановленої слідчим суддею чи судом, застава, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу або повністю чи частково, за згодою заставодавця, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Так, наприклад,  Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2018 року у справі № 309/3334/17, у зв’язку з тим, що вирок Хустського районного суду від 23.04.2018 року набрав законної сили, а у даному вироку відсутні відомості щодо повернення заставодавцю внесеної застави, головуючий суддя вирішив повернути внесені кошти заставодацю.

 

Разом з тим, кримінальним процесуальним законодавством України не встановлено відповідальність заставодавця у зв’язку з відмовою внесення коштів на підставі ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Також не передбачено порядок повернення заставлених коштів та не визначено, як діяти, якщо заставодавець, якщо він не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим, виявить бажання повернути свої заставлені кошти в забезпечення виконання обов’язків підозрюваним чи обвинуваченим до закінчення кримінального провадження.  

Проте, зазначено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

Слід заначити, що заставодавець, як третя особа у кримінальному провадженні, фактично не може жодним чином забезпечити виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на цих обов’язків та ризикує втратити свої внесені кошти у разі невиконання цими особами своїх обов’язків. При цьому КПК України не визначено процедури оскарження та захисту свої прав і коштів заставодавцем, кошти якого звернені в дохід держави.

 

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок