Як відомо, в Україні запроваджено фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю, у зв’язку з чим органи державної влади та місцевого самоврядування були наділені повноваженнями здійснювати контроль у формі інспекційного відвідування та невиїзного інспектування, під час якого викриваються підміни трудових договорів на цивільно-правові.

Якщо ж інспектор встановить, що укладений цивільно-правовий договір на виконання робіт (надання послуг) містить ознаки, притаманні трудовому договору, то роботодавцю доведеться заплатити за фактичний допуск працівника до роботи без укладання трудового договору в розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного такого працівника (125.190 грн.) (ч. 2 ст. 265 КзПП України).

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також ч. 3 ст. 41 Кодексом України про АП у вигляді накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8.500 – 17.000 грн).

Тому, для того, щоб уникнути значних фінансових втрат внаслідок перекваліфікації інспектором (за його внутрішнім переконанням) цивільно-правових відносин у трудові, не витрачати час доказування своєї позиції в суді, у разі незгоди з інспектором, та зберегти свій час та спокій, необхідно розуміти різницю між трудовим та цивільно-правовим договором та які наслідки їх укладання можуть бути.

Таблиця даних платника податку подається платником податку до ДФС за встановленою формою, яка передбачена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

07.02.2019 року було зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси фізичних осіб-підприємців) № 10012 (далі – Законопроект).

Винахідник та інші особи, які набули право на винахід (корисну модель) за договором чи законом мають право на одержання патенту.

Патент на винахід є охоронним документом, який засвідчує авторство, дату патентування винаходу і право власності на винахід.

 

Патент допомагає уникнути конкурентної боротьби на ринку, оскільки надає його власнику унікальну перевагу перед конкурентами – монопольне право на використання продукту і заборони третім особам його використання, зокрема:

- виключне право на використання винаходу за власним розсудом;

- право дозволяти використання винаходу на підставі ліцензійної угоди;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання.

Зазначені права власник патенту набуває дати наступного дня після їх державної реєстрації, а всі права на винахід отримує той, хто першим його запатентував.

Особі, яка бажає виїхати за кордон на постійне місце проживання, перш за все, необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи в Україні з метою подання заяви, встановлену форму якої можна знайти в Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2016 року № 816.

 

            Вже декілька років поспіль для жителів окупованої території актуальною є проблема встановлення факту смерті/народження людини.

Оскільки документи, які видають на окупованих територіях, не мають юридичної сили та не визнаються на території України, то для отримання різних допомог, оформлення спадщини чи інших питань, необхідно спочатку встановити факт смерті чи народження особи, а вже потім отримати свідоцтво про смерть державного зразка.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий будь-яким органом, його посадовою та службовою особою на тимчасово окупованій території, діяльність якого вважається незаконною ( якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом) -  є недійсним і не створює правових наслідків.

Нагадаємо, що якщо дитина проживає з одним із батьків, то вивезти її за кордон можливо:

- за наявності рішення суду про визначення місця проживання дитини;

- за рішенням суду про надання дозволу на виїзд за кордон;

- за наявності нотаріально посвідчено згоди другого з батьків.

 

Проте, є ще один спосіб – звернутись до органу опіки та піклування та отримати рішення про дозвіл на виїзд дитини за кордон.

Перш за все зазначимо, що зняти особу з реєстрації можливо двома шляхами, один з яких позасудовий, а інший, більш складніший, - судовий.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено підстави для зняття реєстрації місця проживання.

Отже, зняти особу з реєстрації місця проживання можливо на підставі:

  • заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
  • судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
  • свідоцтва про смерть;
  • паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
  • інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Перш за все необхідно зазначити, що авторське право виникає з моменту створення твору. Тобто, як тільки ви зробили останній мазок пензлика на своїй картині, ви набули авторські права на цю картину. Фактично автор, створивши твір, набуває прав власності на нього, але разом із тим, в Україні передбачений механізм реєстрації авторських прав, якою займається Державна служба інтелектуальної власності України, яка здійснює облік авторів та видає відповідні свідоцтва.

               У результаті створення твору, автор отримує ряд прав, як особистого, так і майнового характеру.

               Особисті немайнові права автора нерозривно пов’язані з особою автора та не можуть бути відчужені, разом з тим,  майнові права можуть бути відчуженими.

               Особисті немайнові права і майнові права авторів  та  їх  правонаступників,  пов'язані  із  створенням   та використанням  творів  науки,  літератури  і мистецтва -авторське право,  і права виконавців,  виробників фонограм  і  відеограм  та організацій мовлення - суміжні права охороняє Закон України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон).

 

Муралом є художній розпис стін будинків, який являється предметом образотворчого мистецтва.

Останнім часом мурали ми можемо бачити все частіше та серед українських міст, найбільша їх кількість зосереджена у Києві.

Історія мурал-арту в Києві розпочалася кілька років тому, хоча в світовій практиці їх створення розпочато ще у 70-ті роки. Одним із перших масштабних проектів був мурал на Великій Житомирській, створений вуличними художниками «Інтересні казки».

            В українців складаються різні погляди на створення муралів, комусь подобається, а хтось невдоволений таким витвором мистецтва. Нещодавно у м. Дніпро було створено черговий мурал, загальною площею у 300 кв. м. на якому зображено чоловіка з пакетом, що дивиться на Ейфелеву вежу, який викликав різні погляди.

Авторські права на мурали має лише художник. Майнові права можуть належати замовнику мурала (міська влада). Використовувати фото мурала у комерційній діяльності можливе лише за згодою автора твору, разом з тим, з огляду на те, що мурал, як правило зображується в публічному місці, де перебуває багато людей, діє свобода панорами, а відповідно, будь-яка особа може робити фото муралу для задоволення своїх власних культурних та соціальних потреб.

Практично будь-яка особа на сьогоднішній день, особливо подорожуючи різними країнами, може зробити фото з допомогою свого телефону, фотоапарату чи іншого гаджету, на яких зафіксувати своє власне зображення, інших людей, пейзажі, природу, скульптури, пам’ятки та інше. Проте, як виявляється, не всі об’єкти, які потрапляють в об’єктив камери, можна фотографувати, розповсюджувати та використовувати.

Звернемо увагу на поняття «Свобода панорами», яке передбачає можливість фото- і відеозйомки будівель, скульптур, картин тощо, які постійно перебувають у громадських місцях і охороняються авторським правом, а також їх вільне розповсюдження без згоди автора. Таким чином, автор таких об’єктів не може заборонити таке використання та вимагати авторської винагороди за використання його творчості.Це правило, яке стосується творів архітектури, пам’ятників, скульптури та дозволяє створювати зображення цих творів та використовувати їх.

При цьому, свобода панорами стосується лише тих творів, які постійно знаходяться в громадських місцях, де постійний потік великої кількості людей та, як правило, кожна країна визначає таке місце по-своєму (дороги, сквери, парки тощо).

Інтернетом шириться інформація, що з 1 листопада в Україні неможливо буде оформити спадщину та договори дарування. Команда Force Lex хоче надати свій аналіз законодавства щодо цього питання, оскільки вважає, що вказана інформація є неправдивою.

Дійсно, 29 липня 2015 року Вищий адміністративний Суд України прийняв постанову у справі № 826/6080/13-а (режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48368034), якою визнав незаконною та скасував Постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства». Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 231, затверджувала Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Розглянемо наступну ситуацію:

Громадянин бажає припинити свою частку (1/2) у праві спільної часткової власності на неподільну квартиру, якою він фактично не користується, та зобов’язати  іншого співвласника (1/2 частки ) сплатити йому ринкову вартість його частки.

 

            Отже, аби реалізувати свої наміри, співвласник має звернутись до суду з позовною заявою про припинення права власності позивача на частку у спільному майні шляхом виплати йому компенсації та визнання права власності в цілому на майно за відповідачем, в якій дотримуючись вимог ст. 175 ЦПК України, зазначити: електронні адреси сторін (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв’язку з розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), підтвердження позивача про те що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача, з тим самим предметом та з тих же підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

      Проблема несплати аліментів в Україні стоїть дуже гостро, про що свідчить невтішна статистика: за останні 10-15 років кількість жінок, які самі виховують дітей, зросла у 20 разів, а у 2017 році в країні офіційно було зареєстровано майже 7 млн. позовів до суду про стягнення аліментів.

При цьому, як бачимо, чоловіки не охоче проявляють ініціативу сплачувати кошти добровільно, за взаємною згодою з матір’ю дитини, водночас жінка, з якою залишається жити дитина, змушена вчиняти ряд дій, аби стягнути ці аліменти, щоразу стикаючись з рядом перешкод.

Так, наприклад, часто не добросовісний батько, не бажаючи ділитися заробленими коштами, всіляко намагається уникнути відповідальності та одним із його способів є свідоме ігнорування судових повісток, які повертаються із закінченням строку зберігання до суду. Деякі навіть приховують місце свого проживання від колишньої дружини, та вчиняють дії спрямовані на зняття з реєстрації свого місця проживання.

Проте, на кожну дію є протидія. Домогтися стягнення аліментів на дитину за рішенням суду все-таки вийде. Тож для цього необхідно знати наступне.

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок