Перш за все необхідно зазначити, що авторське право виникає з моменту створення твору. Тобто, як тільки ви зробили останній мазок пензлика на своїй картині, ви набули авторські права на цю картину. Фактично автор, створивши твір, набуває прав власності на нього, але разом із тим, в Україні передбачений механізм реєстрації авторських прав, якою займається Державна служба інтелектуальної власності України, яка здійснює облік авторів та видає відповідні свідоцтва.

               У результаті створення твору, автор отримує ряд прав, як особистого, так і майнового характеру.

               Особисті немайнові права автора нерозривно пов’язані з особою автора та не можуть бути відчужені, разом з тим,  майнові права можуть бути відчуженими.

               Особисті немайнові права і майнові права авторів  та  їх  правонаступників,  пов'язані  із  створенням   та використанням  творів  науки,  літератури  і мистецтва -авторське право,  і права виконавців,  виробників фонограм  і  відеограм  та організацій мовлення - суміжні права охороняє Закон України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон).

 

Муралом є художній розпис стін будинків, який являється предметом образотворчого мистецтва.

Останнім часом мурали ми можемо бачити все частіше та серед українських міст, найбільша їх кількість зосереджена у Києві.

Історія мурал-арту в Києві розпочалася кілька років тому, хоча в світовій практиці їх створення розпочато ще у 70-ті роки. Одним із перших масштабних проектів був мурал на Великій Житомирській, створений вуличними художниками «Інтересні казки».

            В українців складаються різні погляди на створення муралів, комусь подобається, а хтось невдоволений таким витвором мистецтва. Нещодавно у м. Дніпро було створено черговий мурал, загальною площею у 300 кв. м. на якому зображено чоловіка з пакетом, що дивиться на Ейфелеву вежу, який викликав різні погляди.

Авторські права на мурали має лише художник. Майнові права можуть належати замовнику мурала (міська влада). Використовувати фото мурала у комерційній діяльності можливе лише за згодою автора твору, разом з тим, з огляду на те, що мурал, як правило зображується в публічному місці, де перебуває багато людей, діє свобода панорами, а відповідно, будь-яка особа може робити фото муралу для задоволення своїх власних культурних та соціальних потреб.

Практично будь-яка особа на сьогоднішній день, особливо подорожуючи різними країнами, може зробити фото з допомогою свого телефону, фотоапарату чи іншого гаджету, на яких зафіксувати своє власне зображення, інших людей, пейзажі, природу, скульптури, пам’ятки та інше. Проте, як виявляється, не всі об’єкти, які потрапляють в об’єктив камери, можна фотографувати, розповсюджувати та використовувати.

Звернемо увагу на поняття «Свобода панорами», яке передбачає можливість фото- і відеозйомки будівель, скульптур, картин тощо, які постійно перебувають у громадських місцях і охороняються авторським правом, а також їх вільне розповсюдження без згоди автора. Таким чином, автор таких об’єктів не може заборонити таке використання та вимагати авторської винагороди за використання його творчості.Це правило, яке стосується творів архітектури, пам’ятників, скульптури та дозволяє створювати зображення цих творів та використовувати їх.

При цьому, свобода панорами стосується лише тих творів, які постійно знаходяться в громадських місцях, де постійний потік великої кількості людей та, як правило, кожна країна визначає таке місце по-своєму (дороги, сквери, парки тощо).

Інтернетом шириться інформація, що з 1 листопада в Україні неможливо буде оформити спадщину та договори дарування. Команда Force Lex хоче надати свій аналіз законодавства щодо цього питання, оскільки вважає, що вказана інформація є неправдивою.

Дійсно, 29 липня 2015 року Вищий адміністративний Суд України прийняв постанову у справі № 826/6080/13-а (режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48368034), якою визнав незаконною та скасував Постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства». Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 231, затверджувала Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Розглянемо наступну ситуацію:

Громадянин бажає припинити свою частку (1/2) у праві спільної часткової власності на неподільну квартиру, якою він фактично не користується, та зобов’язати  іншого співвласника (1/2 частки ) сплатити йому ринкову вартість його частки.

 

            Отже, аби реалізувати свої наміри, співвласник має звернутись до суду з позовною заявою про припинення права власності позивача на частку у спільному майні шляхом виплати йому компенсації та визнання права власності в цілому на майно за відповідачем, в якій дотримуючись вимог ст. 175 ЦПК України, зазначити: електронні адреси сторін (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв’язку з розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), підтвердження позивача про те що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача, з тим самим предметом та з тих же підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

      Проблема несплати аліментів в Україні стоїть дуже гостро, про що свідчить невтішна статистика: за останні 10-15 років кількість жінок, які самі виховують дітей, зросла у 20 разів, а у 2017 році в країні офіційно було зареєстровано майже 7 млн. позовів до суду про стягнення аліментів.

При цьому, як бачимо, чоловіки не охоче проявляють ініціативу сплачувати кошти добровільно, за взаємною згодою з матір’ю дитини, водночас жінка, з якою залишається жити дитина, змушена вчиняти ряд дій, аби стягнути ці аліменти, щоразу стикаючись з рядом перешкод.

Так, наприклад, часто не добросовісний батько, не бажаючи ділитися заробленими коштами, всіляко намагається уникнути відповідальності та одним із його способів є свідоме ігнорування судових повісток, які повертаються із закінченням строку зберігання до суду. Деякі навіть приховують місце свого проживання від колишньої дружини, та вчиняють дії спрямовані на зняття з реєстрації свого місця проживання.

Проте, на кожну дію є протидія. Домогтися стягнення аліментів на дитину за рішенням суду все-таки вийде. Тож для цього необхідно знати наступне.

Поняття секретного заповіту розкривається у ст. 1249 ЦК України, відповідно до якої секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом.

Якщо особа, яка виявила намір скласти секретний заповіт, звернулась до нотаріуса, то він, в свою чергу, повинен роз’яснити заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини. Це має важливе значення на практиці, оскільки часто трапляється, що заповідач у зв’язку з юридичною неграмотністю або через неуважність, склав неправильно заповіт, як приклад невірно вказав адресу майна, яке переходить у спадок, що породжує за собою низку юридичних наслідків, судові спори, в тому числі спадкування не по заповіту, а за законом.

В день смерті особи відкривається спадщина, після чого протягом 6 місяців спадкоємець має звернутися за останнім місцем проживання спадкодавця або за місцезнаходженням більшої частини його майна до приватного або державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На підставі заяви нотаріус відкриває спадкову справу. Справу про спадщину може бути відкрито тільки в одній нотаріальній конторі, тому  перед заведенням спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної такої ж спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті, рекомендуючи спадкоємцеві подати заяву за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби вимагає цю справу для подальшого провадження.

            Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно, нотаріусу необхідно подати ряд документів, які відрізняються між собою в залежності від того в якому порядку спадкується майно (за законом чи по заповіту).

Змоделюємо ситуацію, коли наприклад 01.01.2017 року померла мати. ЇЇ доньки, з якими вона не спілкувалась та які проживали за кордоном, дізнались про подію 01.07.2018 року, тобто через півтора року. Після матері залишилась спадщина: трикімнатна квартира. Як вчинити сестрам, аби оформити спадкове майно.

 

            Так, перш за все, необхідно зазначити, що за місцем проживання, в день смерті матері відкривається спадщина, тобто 01.01.2018 року.

            Оскільки сестри на момент смерті не проживали з матір’ю, то по відношенню до них не може бути застосований п. 3 ст. 1269 ЦК України, відповідно до якого спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Чи не кожен  з нас, коли небуть у житті чув про затоплення квартири свого друга, сусіда чи знайомого. Проте, не всі знають, як діяти в таких випадках, аби не залишитись сам на сам зі своїми проблемами, а тому це питання пропонується розглянути більш детально, розкрити основні моменти, на які звертати увагу, як фіксувати факт затоплення, порядок звернення до суду та судову практику з даного роду питань.

            Причинами затоплення можуть бути різні випадки, серед яких, наприклад, протікання пральної машинки через неправильне використання системи централізованого водопостачання будинку або ж, як варіант, у вашого сусіда тріснув величезний акваріум, внаслідок чого вода з нього полилася вниз до вашої квартири.

            Законодавством України передбачено, що власник зобов’язаний не використовувати своє майно на шкоду іншим особам, а в даному випадку, повинен стежити, щоб його квартира не стала джерелом шкоди для інших приміщень.

Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.

Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок, а до місцевих зборів належать збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Однією з підстав закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України є закриття кримінального провадження стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відпустки надаються відповідно до норм Кодексу законів про працю України та  норм Закону України «Про відпустки».

Відкликання з відпустки.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Кодексу законів про працю України (далі – КзпПУ) передбачено єдиний випадок надання щорічної відпустки пропорційно до відпрацьованого часу, а саме - надання щорічної основної відпуски у перший рік роботи до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

  • Україна, м. Київ, Вул. Паторжинського, 4, оф. 8
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • 073 163 43 09
  • forcelexcompany@gmail.com
  • Ідентифікаційний код юридичної особи 41340202
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Форс Лекс»
Зворотній зв'язок